Виховні заходи 9-Б клас

Доброго дня, учні 9-Б класу!

Проблема торгівлі людьми – одного з найнегативніших явищ сучасного суспільства – уперше була піднята правозахисниками на початку ХХ століття.

Торгівля людьми - здійснення незаконної угоди, об'єктом якої є людина, а так само вербування, переміщення, переховування, передача або одержання людини, вчинені з метою експлуатації, у тому числі сексуальної, з використанням обману, шахрайства, шантажу, уразливого стану людини або із застосуванням чи погрозою застосування насильства, з використанням службового становища або матеріальної чи іншої залежності від іншої особи, що відповідно до Кримінального кодексу України визнаються злочином.

Жінки та діти, які змушені зараз покинути Україну через військову агресію Росії та прямують до сусідніх країн, стикаються з ризиками торгівлі людьми. Водночас чоловіки, що залишаються всередині країни, також можуть стати здобиччю торговців людьми. Втрата роботи і доходу внаслідок війни, обмежені можливості забезпечити головні потреби внутрішньо переміщених осіб, біженців та постраждалого від війни населення призведуть до зростання ризиків.

Злочинний світ пристосовується до змін реальності, полюючи на нові жертви, торговці людьми готуються скористатися вразливістю тих, хто змушений покинути Україну.

Які консультації можна отримати на Національній „гарячій лінії” з питань запобігання торгівлі людьми?

• Консультації щодо процедури легального працевлаштування за кордоном та наслідків нелегального працевлаштування

• Консультації з питань навчання за кордоном

• Консультації щодо укладення шлюбу або розлучення з іноземцем/кою

• Консультації щодо небезпеки потрапляння в ситуацію торгівлі людьми

• Інформаційні консультації щодо виїзду з туристичною чи приватною метою До нас також можна звернутися:

• із проханням сприяти у пошуку зниклих за кордоном

• щодо пошуку шляхів повернення на батьківщину осіб, які потерпіли від торгівлі людьми

• щодо організації соціальної допомоги потерпілим від торгівлі людьми. Також на „гарячій лінії” можна отримати консультації з питань: - дитячої праці та її найгірших форм, - правил та можливостей працевлаштування неповнолітніх, - проблем дітей трудових мігрантів.

Якщо Ви їдете навчатись за кордон:

Для того, щоб отримати дозвіл на навчання за кордоном (студентська віза), Вам необхідно підготувати ряд документів. Як правило, до посольства обраної Вами країни подаються:

• Свідоцтво про закінчення середньої школи (оригінал і переклад, завірений у нотаріуса та затверджений Міністерством закордонних справ України)

• Документ про здачу іспитів до ВНЗ України

• Довідка про те, що Ви не були засуджені

• Підтвердження того, що обраний навчальний заклад за кордоном зацікавився Вами Без сумніву, знання мови країни перебування є основною умовою для отримання дозволу на навчання. Часто навчальні заклади вимагають посвідчення про здачу іспитів з мови. Майже всі вищі навчальні заклади мають спеціальні мовні курси для іноземців. Запам'ятайте, туристична віза не дає права на отримання статусу студента за кордоном! Більш докладну інформацію про можливість навчатись за кордоном, Ви можете отримати у посольстві обраної Вами країни, а також у культурному центрі/товаристві посольства.

 За матеріалами сайту Громадської організації "Ла Страда - Україна" Ла Страда - Україна - Головна сторінка (la-strada.org.ua)

 За підтримки Міжнародної організації з міграції (МОМ) щоденно з 08:00 до 20:00 працює Національна безкоштовна гаряча лінія з питань протидії торгівлі людьми та консультування мігрантів, у тому числі щодо безпечного виїзду за кордон: 0-800-505-501 та 527 (https://www.527.org.ua)

Також діє безкоштовна гаряча лінія психологічної підтримки за номером 0-800-211-444, яка працює з 09:00 до 18:00 у будні та з 10:00 до 17:00 у вихідні.

Консультації надають кваліфіковані психологи.

Бесіда про насильство під час війни

Під час воєнного стану сексуальне насильство застосовується для деморалізації мирного населення. Воно означає зґвалтування або будь-який інший напад сексуального характеру, вчинений стосовно жінок, чоловіків або дітей. Його наслідки можуть бути жорстокими та полягати у сильному фізичному та психологічному впливі на жертв та інших свідків.

"Сексуальне насильство внаслідок воєнних дій та збройного конфлікту – не просто кримінальний злочин, це порушення міжнародного гуманітарного права та прав людини" (Конвенція про захист цивільного населення під час війни від 12 серпня 1949 року).

9 клас – підсумки 2021-2022 н.р.

Онлайн зустріч у Meet, присвячена закінченню навчального року відбудеться 27 травня 2022 р. о 12:00  посилання у Вайбер-групі класу    

Підготуйтеся: пропоную додати фото з яскравими моментами шкільного життя класу на дошці padlet >>>

Ми зустрілись!!!

 

 19 травня - День вишиванки

19 травня відзначаємо Всесвітній день вишиванки – міжнародне свято, покликане зберегти українські народні традиції через етнічний вишитий одяг. Це свято не прив'язане до державного чи релігійно свята, воно є швидше символічним. В умовах війни з росією та надзвичайної консолідації українського суспільства День вишиванки в Україні буде ще одним приводом заявити про те, що ми –  українці, вільний народ незалежної держави, яка відчайдушно бореться з російським загарбником. 

Вишиванка має величезне значення для кожного українця не лише як елемент святкового, народного вбрання, а й як складова українського культурного надбання. Історія вишиванки має глибоке коріння, адже елементами вишивки прикрашався ще одяг скіфів, які проживали на землях сучасної України ще до нашої ери. У Київській Русі також прийнято було носити вишитий одяг, про що є згадки тогочасних мандрівників та істориків. Український народ крізь віки проніс любов до вишиванки та зберіг традиції вишивання одягу. В кожному регіоні України нині є свої традиції вишивання, свій символізм елементів орнаменту на одязі.

Загальновідомо, що наші вишиванки мають глибокий символізм. Колись можна було вишити собі долю на сорочці, знаючи семіотику зображень! 

Про що говорить вишита сорочка та яке значення має кожен орнамент? 
Українці з давніх-давен вірили, що вишиванка є оберегом від усього лихого, що може статися в людському житті, і намагалися закодувати в орнаменті щастя, долю, життя та волю. 

Візерунків для вишиванок є безліч, зважаючи на те, що кожен регіон мав свої особливості в оздобленні сорочок.

 

Отже:

Квадрат на вишиванці. Основні значення: благополуччя, мир, достаток; земне поле. Квадрат символізує досконалість, гармонію, порядок. В українській традиції є одним із символів землі. Духовно квадрат символізує Матерію, а коло – символ досконалості. Тобто, квадрат протилежний до кола. Квадрат – знак особливого числа 4, яке українці розуміли як символ першоелементів. Це чотири точки земної кулі: сторони світу; пори року; життєві цикли; частини доби.  

Ромб на вишиванці. Основні значення: союз сонця і землі, плодючість. Ромб пов`язують із плодючістю людини і землі. Він складається із двох трикутників, які символізують чоловіче і жіноче начало. Ромб із крапкою посередині означає засіяне поле, яке для наших предків дорівнювало добробуту і достатку. Ромбоподібні узори вишивали на весільних рушниках та на весільному одязі молодої.
Коло на вишиванці. Основні значення: символ сонця, божественна енергія, безперервність буття і вічність. Коло – як символ сонця походить ще з язичницької релігії, де означає божественну, життєдайну енергію. Це також безперервність буття і вічність. Коло як сонце із променями, що виходять на зовні, дарує силу та енергію. Водночас промені, обернуті всередину – навпаки забирають енергію, таке коло може символізувати пустоту.

Рослинні мотиви на вишиванці. Основні значення: чистота, процвітання роду та життя. Рослини найчастіше вишивають на Чернігівщині. Далі розповідаємо про найпоширеніші рослинні мотиви в українських вишиванках. 
Квіти на вишитій сорочці означають віддзеркалення чистоти, процвітання роду та життя. 
Калина символізує любов, багатство, красу, материнство і потомство роду (кущ – мати, ягоди – дітвора). Саме тому її часто можна зустріти на весільних вбраннях та рушниках. 
Гілки дуба вишивали на чоловічих сорочках як прообраз Перуна – бога блискавки і грому. 
Виноград означає сімейне щастя 
Квіти маку допомагали захиститися від злого ока.

Дерево життя на вишиванці. Основні значення: краса, молодість, оновлення душі і тіла; безсмертя, відродження після смерті, родючість.

Дерево життя означає модель світобудови з трьома складовими: підземне царство, земний світ і небесне царство. Дерево зображає корінням – минуле, стовбуром – сучасне, кроною – майбутнє. У ньому водночас закладено істину єднання трьох світів та образ роду, продовження життя.

Серце на вишиванці. Основні значення: символ переважно на весільних сукнях для щасливого сімейного життя.

Серце вишивали на весільних сукнях, щоб сімейне життя було щасливими.

Зорі на вишиванці. Основні значення: оберіг від зла і негативу, захищає від хвороб і безсилля.

Візерунки зірок, складені в форму Алатир – це орнамент, який символізує зв'язок людини з космосом. А сам алатир – оберіг від зла і негативу, захищає від хвороб і безсилля.

Шеврони на вишиванці. Основні значення: жіноча і чоловіча сутність, дух і матерія. Шеврони – це подібні до трикутника фігури, однак вони не мають основи (незамкнуті). Ті з них, які обернуті вершиною вниз, означають жіночу, або матеріальну сутність, лоно; вершиною вгору – чоловічу, духовну сутність. Шеврон із точкою перетину ліній вгорі вважається одним із найдавніших орнаментальних знаків, що зустрічався ще у малюнках палеоліту і означав гору або землю. 

Хвилясті лінії на вишиванці. Основні значення: вода, дощ, плинність часу та еволюція Всесвіту. Хвилясті лінії, сигми, зигзаги пов'язують із водою. Малюнок вертикально розташованих паралельних зигзагів позначав дощ, що падає зверху, а горизонтальні зигзагоподібні або прямі лінії могли символізувати небесну вологу. Фігура спіралі також означала плинність часу та циклічний рух сонячного диска.
Хрест на вишиванці. Основні значення: оберіг від злих духів. Хрест є одним із найпоширеніших знаків у світовій культурі загалом. Він символізує ідею центричності, а не розмежування простору, на відміну від квадрата і кола. Прямий хрест – символ Творця, Сонця чоловічого начала; косий хрест – жіноче начало, Місяць. 
Сварга на вишиванці. Основні значення: символ сонячного культу, домашнього вогнища, родинного щастя. Цей візерунок (сварга) відомий під назвою свастика – це той самий хрест, але у русі. Наші предки вірили в його магічну силу. В давніх українців він асоціювався із силою домашнього вогнища, родинним щастям. Сварга – давній, енергетично дуже сильний знак. Повна рожа, або восьмипроменева зірка на вишиванці. Основні значення: поєднання жіночого і чоловічого начал, що дає життя усьому. Восьмипроменева зірка фігура складається із прямого і косого хрестів і означає об'єднання чоловічого і жіночого начал. Цей символ часто називають Зіркою Богородиці і вишивають на іконах Діви Марії. 

Кривий танець, або безконечник на вишиванці.  Основні значення: життєвий шлях, символ вічного бутя, сили та життєвої енергії. Безконечник використовували на території України ще 20 тисяч років тому. Більш м'які вигини цього візерунка асоціюють з водою, гармонійним плином життя. Він утворює "вічний" безконечний орнамент, який снується, наче нитка долі, але завжди повертається до першоджерела. Він зображає життєвий шлях і водночас є символом вічного буття. Безконечником найчастіше прикрашали чоловічі сорочки, символізуючи на них силу і життєву енергію. 

Особливу увагу під час вибору вишитого вбрання потрібно приділити й кольорам. Білий, звісно, символізує чистоту та цноту, червоний є ознакою життєвої сили, зелений – природи та життя, синій – води та неба. 

Ключі на вишиванці. Основні значення: шлях до досконалості, родючість, запліднення. Ключі в різних регіонах України називають по-різному. На Поділлі кажуть "гесики", а в інших місцях – "вужі". Одяг із ключовим символом здатен оберігати енергетику людини від негативних впливів. В давнину для нашого народу цей символ означав змію, яка асоціювалася з водою. Змій як охоронець підземного світу символізував чоловічу сутність, родючість і запліднення. На дощовому небі він являвся у вигляді блискавки.

Вітаю вас з сьогоднішнім святом, Днем вишиванки! Не забувайте про своє коріння, пам'ятайте про те, звідки всі ми прийшли. Національна пам'ять надзвичайно важлива, і тільки ми з вами можемо її зберегти та передати нащадкам. Нехай ваше життя буде барвистим, як цей чудовий день!

18 травня - День пам'яті жертв депортації кримських татар

Депортація кримських татар, розпочата 18 травня 1944 року, – один із найяскравіших прикладів злочинів радянського режиму, вчинених ним під час Другої світової війни. Понад 20 років радянська влада повністю заперечувала злочинний характер своїх дій. У 1967 році Верховна Рада СРСР визнала необґрунтованість тотального звинувачення кримських татар, але на відміну від інших «покараних народів», вони не отримали права повернутися до Криму. Лише 1989 року радянським парламентом депортація була визнана незаконною та злочинною.
Анексія Криму Російською Федерацією у лютому 2014 році актуалізувала проблему боротьби кримських татар за свої права. Вже 20 березня того ж року Верховна Рада України ухвалила Постанову № 1140-18 «Про Заяву Верховної Ради України щодо гарантії прав кримськотатарського народу у складі Української Держави», якою визнавала кримських татар корінним народом України та гарантувала їхнє право на самовизначення в складі України.
У 2014 році російські окупанти Криму вперше в новітній історії заборонила проведення 18 травня традиційного траурного мітингу в центрі Сімферополя, тож 70-і роковини депортації кримські татари були змушені відзначати в місцях компактного проживання в оточенні загонів поліції у супроводі гелікоптерів. Водночас лише упродовж першого року після анексії 2014 року більше 150 кримських татар були піддані «вибірковому правосуддю», 21 зник без відома або був убитий, а Меджліс позбавлений як будинку, так і можливості вести діалог із державними органами, так званої, «Республіки Крим». Доводиться констатувати, що на п’ятому році анексії АР Крим переслідування кримськотатарського народу російською окупаційною адміністрацією лише посилилося.

Опрацюйте матеріал "75-річниця депортації кримськотатарського народу" за посиланням >>>

9 травня – День Європи 

Європейський Союз – це сім’я демократичних Європейських країн, які об’єдналися заради миру та процвітання. Країни, що входять до його складу, заснували спільні інституції, яким було делеговано частину їхніх суверенних повноважень. Завдяки цьому стало можливо приймати рішення з тих питань, які становлять спільний інтерес.

“Історія створення ЄС” (https://youtu.be/c2uTqRS4N5c )

25 березня 1957 р. були підписані угода про створення Європейського Економічного Співтовариства (ЄЕС) та Європейської агенції з атомної енергетики (Євроатом). За цими європейські країни координували зусилля в економічній та енергетичній сферах. 

7 лютого 1992 р. в Маастрихті була підписана Угода про Європейський Союз (ЄС), яка створювала спільну валюту, зовнішню та безпекову політику і співпрацю у сфері правосуддя та внутрішніх справ. Також договором запроваджувалися посади європейського омбудсмена, європейського інспектора з захисту даних, Комітет регіонів, узгоджувалася процедура спільного ухвалювання рішень, а також розширювалась сфера застосування процедури голосування кваліфікованою більшістю. 

13 грудня 2007 р. підписана Лісабонська угода. Даний договір визначає цілі та цінності ЄС: забезпечувати людям простір свободи, безпеки та правосуддя без внутрішніх кордонів; працювати задля сталого розвитку Європи; сприяти соціальній справедливості та соціальному захисту; сприяти економічній, соціальній та територіальній згуртованості держав-членів ЄС; підтримувати та поширювати цінності ЄС; робити внесок у захист прав людини, зокрема прав дитини.

Договір зміцнює голос громадянина в процесі ухвалення рішень. Новий інструмент залучення громадян до ухвалення рішень – так звана «Ініціатива громадян» - означає, що один мільйон осіб з декількох держав-членів може подати петицію до Європейської Комісії для внесення пропозицій щодо тих чи інших законопроектів. Таким чином, громадяни вперше отримують можливість прямо висловлюватися щодо законотворчого процесу в Європейському Союзі.

Наразі існує три головні законотворчі інституції ЄС:

Найвищим політичним органом Європейського Союзу є Європейська Рада. Як нарада глав держав на рівні, Рада фактично визначає завдання Союзу та її відносини з державами-членами. На сесіях головує президент чи прем'єр-міністр країни, яка головує у керівних органах ЄС по черзі протягом півроку.

Вищий виконавчий орган Європейського Союзу – Європейська Комісія (КЕС, Комісія європейських спільнот). Єврокомісія складається з 27 членів, по одному від кожної держави-члена. Комісія відіграє головну роль у забезпеченні повсякденної діяльності ЄС.

Європейський Парламент є зборами з 786 депутатів, які безпосередньо обираються громадянами країн-членів ЄС терміном на п'ять років. Депутати об'єднуються відповідно до політичної орієнтації.

Судовим органом ЄС найвищої інстанції є Європейський суд (офіційна назва – Суд Європейських Співтовариств). Суд складається з 27 суддів (по одному від кожної з держав-членів) та дев'яти генеральних адвокатів. Суд регулює розбіжності між державами-членами, між державами-членами та самим Європейським Союзом, між інститутами ЄС, дає висновки щодо міжнародних угод.

Для проведення єдиної валютно-фінансової політики та вирівнювання рівня економічного розвитку різних регіонів усередині ЄС було утворено: Єдиний центральний банк, Європейський інвестиційний банк, Європейська рахункова палата, Європейський фонд розвитку, Економічний та соціальний комітет, Комітет регіонів.

Головна мета Європейського Союзу – захищати ці цінності в Європі та сприяти миру та добробуту громадян країн-членів.

Європейський Союз сприяє громадській справедливості. Він захищає права людини, розвиває соціальне забезпечення і створює умови для справедливого захисту різних категорії людей, які цього потребують. Він прагне запобігати соціальної відстороненості та дискримінації.

Держави-члени Європейського Союзу дотримуються принципу плюралізму у різних сферах життєдіяльності. Також важливими принципами їх діяльності є принцип недискримінації та толерантності. Потрібно чинити справедливо щодо всіх. 

Усі ці основні цінності визначені у Лісабонському договорі (2009). 

“Мої європейські цінності”

Європейський Союз має 6 базових цінностей:

❖повага до людської гідності - джерело усіх прав і свобод людини, людська гідність є непорушною, її має кожна людина, що народилася, її потрібно поважати і захищати.

❖свобода - можливість людини робити вибір та приймати рішення, які впливають на її життя та життя суспільства; це і свобода пересування, й індивідуальні свободи, такі як повага до приватного життя, свобода думки, релігії, зборів, вираження поглядів та інформації тощо.

❖демократія - відповідальність і прозорість дій влади, закони, що відображають інтереси суспільства, і врахування думки громадян під час ухвалення владою важливих рішень. ЄС функціонує на представницькій демократії. Європейські громадяни користуються політичними правами. Кожен дорослий громадянин ЄС має право балотуватися кандидатом і голосувати на виборах до Європейського парламенту.

❖рівність -  рівні права для всіх громадян перед законом і недискримінація за будь-якою ознакою: статтю, кольором шкіри, віком, національністю, соціальним статусом тощо.

❖верховенство права - ніхто не може бути вище права. Закони і правила єдині для всіх незалежно від будь яких ознак чи статусу. Право і справедливість підтримуються незалежною судовою системою.

❖повага до прав людини -  визнання того, що всі люди народжуються вільними та рівними у своїх правах. Ці права охоплюють різні сфери.

Ці цінності об’єднують держави-члени, і до союзу не може входити жодна країна, яка не визнає ці цінності.

08.05.2022

Сьогодні 8 і завтра 9 травня – дні пам’яті та примирення і перемоги над нацизмом у Другій світовій війні.
Ці дні присвячені пам’яті десятків мільйонів людей, яких забрала найбільш кривава і жорстока в історії людства Друга світова війна.

Ці дні символізують не тріумф переможців над переможеними, а мають бути нагадуванням про страшну катастрофу і застереженням, що не можна розв’язувати міжнародні проблеми збройним шляхом, ультиматумами, агресією, анексією.

Завершення Другої світової війни, на жаль, не звільнило світ від тоталітарних режимів. І зараз Україна відзначає ці дати в умовах повномасштабної військової агресії росії проти України, що супроводжується численними воєнними злочинами з боку російської армії та військово-політичного керівництва. Крім цього, РФ системно знецінює, перекручує та маніпулює моральним спадком учасників Другої світової війни та перемоги над нацизмом, і ці дії набувають особливого розмаху до 9 травня.

Українці здійснили значний внесок у перемогу над нацизмом. Українська земля була одним з основних полів битви у цій війні. Ціною перемоги стали надзвичайні втрати упродовж 1939–1945 років – українців та інших народів, які проживали на нашій землі. Загинуло понад вісім мільйонів українців – воїнів та мирних жителів.

Найважливішим підсумком війни має бути не культ перемоги, а вміння цінувати мир, категорично і безкомпромісно захищати його всіма розумними засобами.

Прямо зараз, Українському народові знов довелось взяти в руки зброю і боронити свою землю.

Ми захищаємо свою державу і хочемо відновити мир на всій території України, аби і далі ми мали можливість розвиватись і процвітати та саме тому ми переможемо. 

06.05.2022 р.

Сьогодні тема нашої виховної години присвячена Дню матері

 День матері – це свято на честь мами, материнства, материнських зв’язків та впливу матерів у суспільстві. В Україні жінка споконвіку асоціювалася з берегинею сімейного вогнища, яка грає величезну роль у вихованні дітей та їхньому майбутньому. Саме мама прищеплює дитині любов до рідної землі.

В Україні День матері офіційно відзначається щорічно, починаючи з 2000 року, у другу неділю травня. У 2022 році ця дата припадає на 8 травня. Саме у цей день святкує День матері більшість країн.

Взагалі, травень є місяцем Пречистої Діви Марії, Божої матері. До неї звертаються тоді, коли потрібні заступництво та допомога. Саме тому це свято має ще й релігійне підґрунтя.

В Україні День матері вперше влаштував Союз українок Канади у 1928 році. Наступного року це свято відзначалося вже й у Львові, ініціаторкою була Олена Киселівська. Також, 1929 року «Союз українок» зініціював упровадження цього свята на Тернопільщині. Відомі українські організації влаштовували концерти, конференції, фестивалі по всій Східній Галичині. Відтоді, День Матері відзначали дуже широко.

Не забувайте  говорити слова подяки своїй мамі!

• Мамо! Ти готуєш мені сніданки, обіди, вечері, бо ти – любиш мене.
• Ти купуєш мені гарні речі, бо ти – любиш мене.
• Ти допомагаєш мені готувати уроки, бо ти – любиш мене.
• Ти пробачаєш мені розірвані штани, бо ти – любиш мене.
• Ти гладиш мені голову, цілуєш перед сном, бо ти – любиш мене.
• Ти відмовляєшся від цукерки, віддаєш мені найсмачніше, бо ти – любиш мене.
• Ти не спиш ночами, коли я хворію, бо ти – любиш мене.
• Ти, як ніхто вмієш мене заспокоїти, бо ти – любиш мене.
• Ти, як ніхто мене розумієш, бо ти – любиш мене.

Діти! Не забудьте привітати 8 травня своїх мам зі святом!

29/04/2022 р.

«Іншої землі у нас не буде, нам потрібно нашу зберегти»

Сьогодні ми згадаємо дуже важливу дату в історії України 

26 квітня - 36 річниця техногенної катастрофи на Чорнобильській атомній електростанції, Міжнародний день пам’яті про Чорнобильську катастрофу та Міжнародний день пам’яті жертв радіаційних аварій та катастроф.

У цей день Україна згадує героїзм рятувальників та жертв найбільшої в історії людства техногенної катастрофи на Чорнобильській атомній електростанції, яка сталася 1986 року.

Цьогоріч, під час військових дій на території України, Чорнобильська АЕС знову опинилась під загрозою.

І тому вже сьогодні, у річницю катастрофи, ми ще раз говоримо про неймовірний героїзм персоналу ЧАЕС, адже лише 20 березня 2022 року відбулася часткова ротація персоналу і евакуація осіб, які знаходились на станції. І сьогодні, у 36 річницю, ми схиляємо голову не тільки перед минулим, але й перед теперішнім героїзмом персоналу ЧАЕС, енергетиків та рятувальників.

22.04.2022 р. 

Всесвітній день Землі International Mother Earth Day

22 квітня – Всесвітній День Землі, свято єднання народів планети у справі захисту навколишнього середовища і збереження тих багатств і природних ресурсів, якими наділила нас природа.

Вперше День Землі був відзначений у 1970 році, і з того часу його проводять щороку 22 квітня. Це свято чистої Води, Землі й Повітря, яке має на меті об’єднати людей планети для захисту навколишнього природного середовища, привернути увагу до екологічних проблем нашої планети. Цей день – нагадування про екологічні катастрофи, день, коли кожна людина має можливість замислитися над тим, що вона може зробити для розв’язання екологічних проблем.

Цікавою є історія походження цього свята. Вона пов’язана з ім’ям Джона Мортона – адміністратора штату Небраска на півночі американського континенту, який наприкінці ХІХ століття, переїхавши до цього штату, звернув увагу на факт, що поодинокі дерева пустельної території прерії штату вирубували для будівництва житлових будинків та їх опалення. Джон Мортон запропонував проведення дня, присвяченого благоустрою, із заохоченням призами тих, хто посадить найбільше дерев. Лише за один день було висаджено понад 1 млн дерев. Після цього у 1882 році в штаті Небраска 22 квітня було проголошено офіційним святом – Днем Дерева.

Успіх першої акції, що відбулася 22 квітня 1970 року в США, надихнув організаторів на проведення «Тижня Землі» як щорічних заходів з благоустрою територій. Ініціатива була підтримана населенням і набула популярності. На хвилі громадської і політичної активності, завдяки проведенню Дня Землі у США, було прийнято закони та інші акти з питань охорони навколишнього природного середовища (зокрема Акт про чисте повітря). Генеральний секретар ООН підписав спеціальну відозву, присвячену цій події.

15.04. 2022 р.
15 квітня - День екологічних знань

В середині весни жителі планети Земля відзначають Міжнародний день екологічних знань. Про важливість ідеї вперше задумалися в 1992 р в Ріо-де-Жанейро, коли в цьому бразильському місті була влаштована Конференція ООН. З тих пір екологічне свято, яке випадає на 15 квітня, вважається важливою «зеленою» датою календаря.
Затвердження цієї дати дуже важливе для всього соціуму, адже навколишнє середовище сильно потребує загальної підтримки та захисту від згубного впливу по антропогенному чиннику. Охороняти матінку-природу і берегти її для майбутніх мешканців — це головні кроки, які ведуть до стійкого і безпечного розвитку.

8 квітня 2022 р.

Правила поведінки  в умовах надзвичайних ситуації воєнного характеру

Необхідно: 

- зберігати особистий спокій, не реагувати на провокації;

- не сповіщати про свої майбутні дії (плани) малознайомих людей, а також знайомих з ненадійною репутацією; 

- завжди мати при собі документ (паспорт) що засвідчує особу, відомості про групу крові своєї та близьких родичів, можливі проблеми зі здоров’ям (алергію на медичні препарати тощо); 

- знати місце розташування захисних споруд цивільної оборони поблизу місця проживання, роботи, місцях частого відвідування (магазини, базар, дорога до роботи, медичні заклади тощо). Без необхідності старатися як найменше знаходитись поза місцем проживання, роботи та малознайомих місцях; 

- при виході із приміщень, пересуванні сходинами багатоповерхівок або до споруди цивільної оборони (сховища) дотримуватись правила правої руки (як при русі автомобільного транспорту) з метою уникнення тисняви. Пропускати вперед та надавати допомогу жінкам, дітям, перестарілим людям та інвалідам, що значно скоротить терміни зайняття укриття; 

-  уникати місць скупчення людей; 

- не вступати у суперечки з незнайомими людьми, уникати можливих провокацій; 

- у разі отримання будь-якої інформації від органів державної влади про можливу небезпеку або заходи щодо підвищення безпеки передати її іншим людям (за місцем проживання, роботи тощо); 

- при появі озброєних людей, військової техніки, заворушень негайно покидати цей район; 

- посилювати увагу і за можливості, також залишити цей район, у разі появи засобів масової інформації сторони-агресора; 

- орієнтуються на місцевості, розмовляють з акцентом, не характерна зовнішність, протиправні і провокативні дії, проведення незрозумілих робіт тощо) негайно інформувати органи правопорядку, місцевої влади, військових; 

- у разі потрапляння у район обстрілу сховатись у найближчу захисну споруду цивільної оборони, сховище (укриття). У разі відсутності пристосованих сховищ, для укриття використовувати нерівності рельєфу, (канави, окопи, заглиблення від вибухів тощо). У разі раптового обстрілу та відсутності поблизу споруд цивільного захисту, сховища і укриття − лягти на землю головою в сторону, протилежну вибухам. Голову прикрити руками (за наявності, для прикриття голови використовувати валізу або інші речі). Не виходьте з укриття до кінця обстрілу; 

- надавати першу допомогу іншим людям у разі їх поранення. Визвати швидку допомогу, представників ДСНС України, органів правопорядку за необхідності військових; 

- у разі, якщо ви стали свідком поранення або смерті людей, протиправних до них дій (арешт, викрадення, побиття тощо) постаратися з’ясувати та зберегти як найбільше інформації про них та обставини події для надання допомоги, пошуку, встановлення особи тощо. Необхідно пам’ятати, що Ви самі або близькі Вам люди, також можуть опинитись у скрутному становищі і будуть потребувати допомоги. 

Не рекомендується: 

- підходити до вікон, якщо почуєте постріли; 
- спостерігати за ходом бойових дій;
- стояти чи перебігати під обстрілом;
- конфліктувати з озброєними людьми; 
- носити армійську форму або камуфльований одяг; 
- демонструвати зброю або предмети, схожі на неї; 
- підбирати покинуті зброю та боєприпаси.

При виявленні вибухонебезпечних предметів забороняється: 

перекладати, перекочувати з одного місця на інше; 

збирати і зберігати, нагрівати і ударяти; 

намагатися розряджати і розбирати; 
виготовляти різні предмети; 
використовувати заряди для розведення вогню і освітлення;  
приносити в приміщення, закопувати в землю, кидати в колодязь чи річку. 

Виявивши вибухонебезпечні предмети, вживайте заходів з означення, огородження і охороні їх на місці виявлення. Негайно повідомте про це територіальні органи ДСНС та МВС за телефоном "101" та "102".

Небесна Cотня

Учасників Революції Гідності, які загинули від рук силовиків і їхніх найманців, у народі та зі сцени Майдану назвали Небесною Сотнею. 
Офіційне число тих, хто до неї належить, – 107 осіб. Люди різної національності, віку, освіти з усіх регіонів України та з-за кордону, успішні підприємці й незаможні пенсіонери, науковці, митці, студенти...
Наймолодшому, Назарію Войтовичу, було 17. Найстаршому, Іванові Наконечному, – 82 роки.
Усвідомлюємо, що число 107 – не остаточне, його можуть змінити результати слідства, яке й досі не завершилося. У першу річницю Революції Гідності, 21 листопада 2014 року, на зустрічі з Президентом України Петром Порошенком родичі Героїв Небесної Сотні вимагали належно вшанувати пам’ять загиблих і присвоїти їм звання "Герой України" посмертно. Оскільки тоді слідство ще не мало достатньої інформації щодо кожного із загиблих, було взято перелік, наданий Міністерству соціальної політики громадською організацією "Євромайдан-SOS". 
2014 року Верховна Рада України заснувала орден Героїв Небесної Сотні, яким відзначають за громадянську мужність, патріотизм, обстоювання принципів демократії, прав і свобод людини, а також активну благодійну та громадську діяльність.
Указом Президента України від 11 лютого 2015 року встановлено офіційний День Героїв Небесної Сотні, який відзначають щороку 20 лютого.

Використана інформація із сайту Національний меморіальний комплекс Героїв Небесної сотні >>>

На інтернет порталі Osvita IN «Безпека дітей в інтернеті: поради поліції» розташована інформація за посиланням: https://cutt.ly/lhK7xit

 Дорогі друзі – юні інтернетчики та їх батьки!

Зараз Всесвітня Мережа стала для всіх нас такою ж частиною життя, як мікрохвильова піч або кулькова ручка. Тому вміти користуватися Інтернетом зараз, напевно, вже просто необхідно для того, щоб бути освіченим і грамотною людиною. При цьому одна з головних сторін Інтернету – це його безпека. Вміння захиститися від всього шкідливого, що може прийти з «павутини», а також вести себе так, щоб самому не зазнавати шкоди.

Більшість дітей в України заходять в Інтернет з дому. Спочатку провідниками їх у новий, віртуальний світ стають мама і тато. Потім нові «фішки» з Мережі обговорюються з друзями – саме з ними проводиться левова частка часу в мережевому просторі. «Куди ходити» і «куди не ходити» в Інтернеті – нерідко головна тема дискусій між підростаючим поколінням і батьками. Так що Інтернет, можна сказати, став «справою сімейним».

 Правила безпечного Інтернету

 НЕ МОЖНА:

• Будь-кому повідомляти свою приватну інформацію (справжні ім’я, прізвище, телефон, адресу, номер школи, а також свої фотографії, своєї родини та друзів)
• Не можна відкривати вкладені файли електронної пошти, коли не знаєш відправника
• Не можна розсилати самому спам і «інформаційний бруд»
• Не можна грубіянити, чіплятися, чинити тиск — вести себе чемно і агресивно
• Ніколи не розпоряджайся грошима твоєї сім’ї без дозволу старших. Запитай батьків.
• Зустріч з Інтернет-знайомими в реальному житті, буває небезпечною: за псевдонімом може ховатися злочинець

 ОБЕРЕЖНО:

• Не всі пишуть правду
• Читаєш про себе неправду в Інтернеті — розкажи про це своїм батькам або опікунам
• Запрошують листуватися, грати, обмінюватися – перевір, чи немає підступу
• Незаконне копіювання файлів в Інтернеті = злодійство
• Відкрив щось загрозливе — не бійся покликати на допомогу

МОЖНА:

• Використовуй «нік» (вигадане ім’я) у листуванні та переговорах
• Поважай іншого користувача
• Користуєшся Інтернет-джерелом – роби посилання на нього
• Познайомився в мережі і хочеш зустрітися – порадься з дорослим, якому довіряєш
• Відкривай тільки ті посилання, в яких впевнений
• Інтернетом краще всього користуватися, коли поблизу є хтось з батьків або тих, хто добре знає, що таке Інтернет, і як себе вести

Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту

27 січня у світі відзначається Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту. Україна на державному рівні вшановує жертв трагедії з 2012 року. Генеральна асамблея ООН прийняла 1 листопада 2005 року Резолюцію № 60/7, у якій говориться, що «Голокост, який привів до знищення однієї третини євреїв і незліченної кількості представників інших національностей, буде завжди слугувати всім людям пересторогою про небезпеки, які приховують у собі ненависть, фанатизм, расизм та упередження…». Саме цей документ оголосив Днем пам’яті жертв Голокосту 27 січня. 

Голокост, Шоа – переслідування та масове винищення нацистами євреїв під час Другої світової війни. Жертв знищували лише за етнічну приналежність. 
Масовою братською могилою і символом Голокосту в Україні став Бабин Яр. Бабин Яр – некрополь для більше ніж 100 000 цивільних громадян та військовополонених. Страхітлива політика терору проти євреїв в окупованій Україні знищила їх як соціокультурну й етнорелігійну спільноту. Жертвами Голокосту стали понад 1,5 млн осіб.

(Використані матеріали https://old.uinp.gov.ua/.../27-sichnya-mizhnarodnii-den...)

 29 січня - річниця бою під Крутами

29 січня в Україні відзначається річниця бою під Крутами, який для українського народу став символом героїзму та самопожертви молодого покоління в боротьбі за незалежність. 
29 січня 1918 року біля невеличкої станції Крути на Чернігівщині сталась трагедія, яка сколихнула, пробудила всю Україну. У цей день жменька юнаків у нерівному бою віддала своє життя, але відстояла честь України. 
300 юнаків – цвіт тодішньої української патріотичної молоді – поклали буйні головиу бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку. 
Бій під залізничною станцією Крути належить до однієї з найбільш трагічних сторінок української історії. 

Вічна слава героям Крут!

77 річниця вигнання нацистських окупантів з України

28 жовтня в Україні щорічно відзначається день остаточного вигнання військ нацистської Німеччини та її союзників під час Другої світової війни за межі сучасної території України.
Свято встановлене відповідно до Указу Президента України від 20 жовтня 2009 року «…з метою всенародного відзначення визволення України від фашистських загарбників, вшанування героїчного подвигу і жертовності Українського народу у Другій світовій війні…».
Битва за визволення України тривала 680 діб. Вона входить в ряд найбільш вирішальних операцій у німецько-радянській війні і стала найважливішим етапом на шляху до перемоги над нацизмом. Саме 28 жовтня 1944 року останні окуповані гітлерівцями території України були визволені радянськими військами. 
Вигнання нацистських окупантів з України відбулося силами чотирьох Українських фронтів, які налічували понад 2,3 млн осіб, протягом січня 1943 — жовтня 1944 було проведено низку наступальних операцій. 
Завершилося визволення нашої країни від німецької окупації повним витісненням угорських та німецьких військ із найзахіднішого регіону теперішньої України — Закарпаття. 
27 жовтня 1944 року було звільнено Ужгород, 28 жовтня війська вийшли на сучасний кордон України.

 А наскільки добре знаєте ви події того счасу? 

 Пропонуємо вам взяти участь в онлайн-вікторині «До 77-ї річниці вигнання нацистів з України»: https://learningapps.org/watch?v=pajoue6ca21

«Чорнобиль.  Трагедія… Біль… Пам'ять…»

Україна наша неозора, квітуча, співуча, щедра. Україна, що дала світові багато талановитих поетів, співаків, футболістів…

Україна, що в світову історію людства вписала немало визначних відкриттів в різних галузях науки і техніки. Україна, в багато вічній історії якої є немало сторінок повитих смутком і жалобою.

Це – і роки монголо-татарського іга, і роки голодомору, і роки Великої Вітчизняної війни.

Але, ще одна трагічна сторінка в історії України записана чорною барвою в мирні роки. 26 квітня 1986 року став для України трагічним днем. Настільки великою стала ця трагедія, що Міжнародною Організацією Об’єднаних Націй ця трагедія визнана найбільшою за наслідками в другій половині ХХ-го століття. Трагедія, наслідки якої відчула не лише Україна, а й багато держав Європи і, навіть, світу. Ця трагедія – аварія на Чорнобильській атомній електростанції. Згадуючи трагічні для України дні кінця квітня 1986 року, давайте пригадаємо відомі нам факти про розвиток подій на Чорнобильській атомній електростанції.

 

Матеріали для ознайомлення:

1) сторінка «Уроки Чорнобиля для атомної енергетики» - матеріали для учнів 7-11 класів (https://cutt.ly/yvIp1bc);

2) сторінка «Біологічні наслідки Чорнобильської катастрофи – матеріали для учнів 7-11 класів (https://cutt.ly/avIpTEK);

3) «Вони собою людство заступили…» - матеріали про подвиг ліквідаторів аварії на Чорнобильській АЕС (https://cutt.ly/gvIpG67)

  22 січня - День Соборності України

22 січня у день проголошення Акта Злуки Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки Україна щороку відзначає День Соборності. Офіційно в Україні свято встановлено Указом Президента України «Про День соборності України» від 21 січня 1999 року № 42/99.

Акт Злуки увінчав соборницькі прагнення українців обох частин України – Наддніпрянщини та Наддністрянщини – щонайменше з середини XIX століття. Це була основоположна подія для українського державотворення. 24 серпня 1991 року позачергова сесія Верховної Ради УРСР ухвалила Акт проголошення незалежності України. Його підтримали українці на Всеукраїнському референдумі 1 грудня 1991 року. Ця подія стала відправною точкою для відліку історії сучасної Української державності. Утім, історики цілком справедливо відзначають, що 24 серпня 1991 року насправді відбулося відновлення державної незалежності України.

Вперше у XX столітті українська незалежність була проголошена 22 січня 1918 року IV Універсалом Української Центральної Ради, а вже за рік (22 січня 1919 року) на Софійському майдані в Києві відбулася не менш вагома подія – об’єднання Української Народної Республіки (далі – УНР) і Західноукраїнської Народної Республіки (далі – ЗУНР) в одну державу. Внаслідок невдач Української революції 1917-1921 років державність зберегти не вдалося. І як результат, упродовж XX століття українці змушені були кількаразово відновлювати її в боротьбі.

Є низка значень терміну “соборність”. Найбільш вживані з них: об’єднання в одне державне ціле всіх земель, населених конкретною нацією на суцільній території; духовна консолідація всіх жителів держави, згуртованість громадян, незалежно від їхньої національності. Нарешті, соборність невіддільна від державності, суверенітету й реальної незалежності народу – фундаменту для побудови демократичної держави.

У 71-у річницю Акта Злуки (22 січня 1990 року) в Україні відбулася одна з найбільших у Центрально-Східній Європі масових акцій – “живий ланцюг” як символ єдності східних і західних земель України. Понад мільйон людей, узявшись за руки, створили безперервний ланцюг від Івано-Франківська через Львів до Києва. Акція засвідчила, що українці подолали страх перед комуністичною партією і готові протистояти тоталітарному режиму. 31 рік тому ця подія стала провісником падіння СРСР і відновлення незалежної України.

Гасла кампанії з відзначення Дня Соборності:
“В єдності сила” або “Разом сильніші”.

Давайте переглянем відео >>>
Ключові повідомлення
Ідея соборності завжди була наріжною й актуальною для українців. Від другої половини ХІХ століття українська політична єдність стала одним із провідних мотивів декларацій та діяльності національного руху по обидва боки від Збруча.
Соборність передбачає не лише пам’ять про минуле, а й потребує згуртованої спільної праці та взаємодії в сучасній Україні, коли ми, з різних регіонів, спілкуємося, разом працюємо, створюємо знакове і важливе.
Проголошення Соборності УНР і ЗУНР 22 січня 1919 року – історичний акт об’єднання українських земель в одній державі. Подія основоположна для українського державотворення.
Акт Злуки 22 січня 1919 року увінчав соборницькі прагнення українців обох частин України – Наддніпрянщини та Наддністрянщини – щонайменше з середини XIX століття.
Ідея соборності України була ключовою для наступного покоління учасників українського визвольного руху у XX столітті.
22 січня ми згадуємо дві рівнозначні за вагою події української історії: проголошення незалежності Української Народної Республіки й Акт Злуки українських земель. Адже 22 січня 1918 року вперше у XX столітті українська незалежність була проголошена IV Універсалом Української Центральної Ради, а вже за рік (22 січня 1919 року) на Софійському майдані в Києві відбулася не менш вагома подія – об’єднання УНР і ЗУНР в одну державу.
Національна єдність є не тільки базовою цінністю громадян країни, а й обов’язковою передумовою успішного спротиву зовнішній агресії.
Сьогодні Україна продовжує боротьбу за незалежність і соборність. Тому соборність залишається на порядку денному національних завдань. Цілісна Україна – це повернення окупованих Криму і окремих районів Донеччини та Луганщини.
Більш детальну інформацію ви можете  отримати на сторінці >>>
Давайте виконаємо завдання вікторіни >>>

До уроку "Особиста цінність та безпека"

28 жовтня - День визволення України від нацистських загарбників

28 жовтня ми святкуємо 76 Річницю звільнення України від нацистських окупантів. В цей день традиційно вшановують пам’ять воїнів, які загинули в боях за визволення України, та населення, яке постраждало від дій фашистських окупантів. У ході визволення України сила
ми чотирьох Українських фронтів, які налічували понад 2,3 млн. воїнів, протягом січня 1943 року – жовтня 1944 року було проведено серію блискучих наступальних операцій. Завершила визволення України Карпатська операція, що розпочалася 9 вересня 1944 року. 27 жовтня 1944 року було звільнено Ужгород, 28 жовтня радянські війська вийшли на сучасний кордон нашої Держави. 
За підрахунками істориків, у ході воєнних дій на території України загинуло близько трьох мільйонів радянських воїнів, понад два мільйони українців було вивезено для примусової праці до Німеччини під час окупації. На території республіки цілком чи частково було зруйновано понад 700 міст і 28 тисяч сіл, близько 10 мільйонів людей залишились без даху над головою, знищено понад 16 тисяч промислових підприємств. 
Ми пам’ятаємо усіх героїв, чия боротьба, самовіддана праця і героїзм сприяли звільненню України від нацистів. У серці кожного з нас жива пам'ять про неоціненний внесок українців у спільну перемогу в цій жахливій війні. Тим, хто загинув і тим, хто вижив у пеклі війни ми зобов’язані всім, що маємо сьогодні.

14 жовтня - День захисника України та свято Покрови Пресвятої Богородиці 

14 жовтня Україна на державному рівні вшановує своїх захисників. У цей день українці згадують воїнів, які в різні часи обороняли й обороняють нашу незалежність і територіальну цілісність, усіх захисників України незалежно від службового становища та статі.

Ключові повідомлення:

14 жовтня в Україні на державному рівні відзначається День захисника України, який нероздільно пов’язаний із розвитком українського війська та його військових традицій.

У День захисника України ми вшановуємо сучасних захисників України та героїв різних епох нашої історії. Це день, коли необхідно згадати загиблих вояків і подякувати всім громадянам, які присвятили життя захисту Української держави.

Історія цього свята має давню традицію. Покрову Пресвятої Богородиці відзначали козаки, за що свято отримало другу назву – Козацька Покрова. Українське військо 1917–1921 років зберігало козацькі військові традиції в назвах військових частин, структурі, прапорах, одностроях тощо.

14 жовтня 1942 року вважається символічним днем створення Української повстанської армії.

Від початку сучасної російсько-українській війни аби зупинити агресію Російської Федерації та відстояти незалежність України майже чотириста тисяч українців взяли до рук зброю у лавах Збройних Сил, Національної гвардії, правоохоронних органів і добровольчих формувань.

Наразі Українська армія активно модернізується, позбувається радянської спадщини та відновлює українські військові традиції. 

Українська армія береже бойові традиції предків та імена героїв, від воїнів-русичів і козаків до січових стрільців і вояків УПА. Тому у війську з’явилися назви легендарних українських полководців та уславлених формацій минулого.

Тяглість поколінь знайшла відображення і в елементах одностроїв – головний убір  “мазепинка”, нарукавний тризуб. Гасло “Слава Україні” – “Героям слава” стало офіційним вітанням українського війська. Саме тому гаслом цьогорічної інформаційної кампанії до Дня захисника України є “Героям слава!”.

Поряд із чоловіками на захист Батьківщини ставали жінки. До прикладу, нам відомі імена Христини Сушко та Харитини Пекарчук, які воювали в Армії УНР. У Легіоні Українських Січових стрільців існувала Жіноча чота, співорганізаторкою якої була розвідниця Ольга Басараб. Сотні жіночих імен можна знайти серед героїв Другої світової, бійців УПА. В сучасній українській армії кожен десятий боєць – жінка. Вони пліч-о-пліч із чоловіками служать на передовій, освоїли спеціальності снайпера, кулеметника, розвідника, механіка, інструктора, медика. 

Пройди онлайн вікторину для учнів 5-8 класів із переглядом документального фільму «Запорозька Січ. Витоки козацтва» (серія «Золоте стремено»): https://learningapps.org/watch?v=px1s7t59n20

День Європи

День Європи — свято, що відзначається 5 травня Радою Європи та 9 травня Європейським Союзом, а також офіційно в Україні щорічно у третю суботу травня з 2003 року.
Задля поширення знань про європейські країни,  формування почуття європейської єдності, знаходження спільних цінностей, подібностей культур, традицій  — учасниками шкільного євроклуба було створено презентацію-вікторину до святкування  Дня Європи в Україні.

Тема. День та примирення і День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні (День перемоги).

Щороку 8–9 травня Україна відзначає День пам’яті та примирення і День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні (День перемоги).

Друга світова війна стала найбільш кривавою і жорстокою в історії людства (загинуло від 50 до 85 мільйонів людей). Україна вшановує пам’ять кожного, хто боровся з нацизмом, а також інших жертв війни. Ми добре знаємо ціну війни, тому плекаємо мир. 

Надзвичайно важливо згадувати та вшановувати подвиг ветеранів, котрі боролися з нацизмом і перемогли його. Але не менше заслуговують на увагу та пам’ять інші, кого торкнулась війна – військовополонені, остарбайтери, підпільники, діти війни, цивільні, які постраждали від окупації і бойових дій, що прокотилися через їхні міста і села. Війна це не лише танки, гармати і видовищні бої – війна це мільйони маленьких і великих людських бід, які тривали роками. 

Ознайомитися із матеріалами уроку >>>